Вітаю Вас Гість!
Четвер, 01.10.2020, 15:51
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Пошук на сайті

Посилання



Слово Митрополита

Стефан, митрополит Киевський та всій України

По гарячих слідах 3 ...

Головна » Новини  
В Києві відбувся Собор Апостольської Православної Церкви
18 жовтня 2013 року в місті Києві відбувся Собор духовенства і мирян Апостольської Православної Церкви. Після короткого молебню владика Віталій (Кужеватов), Митрополит Московський і Всеросійський, Предстоятель АПЦ, виголосив привітання Собору Апостольської Православної Церкви. Після вітального слова Собор затвердив порядок денний, першим пунктом якого стала канонізація ієрея Павла Адельгейма. Історик Церкви Лев Регельсон виголосив коротку доповідь, в якій висвітлив тернистий життєвий шлях невинно вбитого священика, а також роз'яснив його роль в історії Христової Церкви. Добрі слова про отця Павла сказали також протоієрей Гліб Якунін, секретар Священного Синоду АПЦ, та владика Віктор Веряскін, котрі добре знали священика за життя. Після цих виступів Собор АПЦ відкритим голосуванням одноголосно вирішив канонізувати ієрея Павла Адельгейма як ісповідника та вчителя Церкви. Владика Олег (Ведмеденко) урочисто зачитав тропар, кондак та величання новопрославленому святому. 
 
Вітальне слово Предстоятеля АПЦ митр. Віталія
 
Виступ секретаря Священного Синоду АПЦ протоієрея Гліба Якуніна
 
Доповідь історика Церкви Льва Регельсона
 
Ікона новопрославленого ісповідника і вчителя Церкви Павла. 
Художник - о. Сергій Вутянов
 
Наступним питанням, що обговорювалося на Соборі, було визначення статусів "Предстоятель АПЦ" та "Митрополит АПЦ" як виборних на визначений термін. Єпископ Волинський і Галицький Олег (Ведмеденко) чітко сформулював принципове, сутнісне розходження між церковним саном (диякон, священик, єпископ) і посадою (митрополит, патріарх, предстоятель). У таїнстві хіротонії Єпископ наділяється всією повнотою благодатних дарів, якими Господь Ісус Христос наділив Свою Церкву . Більш високого сану ніж Єпископ в Церкві не існує. На противагу хіротонії Єпископа обрання на церковну посаду не пов'язане з якимось особливим таїнством, права та обов'язки посадової особи просто делегуються йому зборами Єпископів.
 
У зв'язку з цим було запропоновано змінити статус виборних посад Предстоятеля і Митрополитів АПЦ, зробивши їх тимчасовими і виборними на термін 4 роки. Носії цих посад здійснюють делеговані їм адміністративні функції церковного управління: організуючі, координуючі, контролюючі та представницькі.
 
Відтак Собором було прийняте рішення:
Визначити статуси Предстоятеля і Митрополитів АПЦ як виборні адміністративні посади:
- вибори проводяться Собором АПЦ;
- на строк 4 роки, після чого мають бути обов'язкові перевибори (причому першим кандидатом на виборах є архієрей, який займав цю посаду останнім);
- з повноваженнями щодо організації, координації, контролю і представництва;
- з правом неодноразового переобрання;
- за наявності підстав перевибори можуть бути проведені достроково;
- на час перебування на посаді титул «Предстоятель» або «Митрополит» додається до Архиєрейського титулу; після закінчення терміну перебування на посаді архієрей повертається до свого початкового титулу.
 
Наступним питанням порядку денного було визначення статусу Київської Митрополії як Всеукраїнської. Після виступів і дискусій Собор прийняв рішення: «Підтвердити всеукраїнський статус Київської Митрополії та її Синоду. Засвоїти Митрополиту Київському титул «Митрополит Київський і всієї України».
 
Після цього, згідно з прийнятим рішенням про виборність посад Предстоятеля і Митрополитів АПЦ, Собор перейшов до обрання Предстоятеля Апостольської Православної Церкви. Учасниками Собору було висунуто двох кандидатів: чинного Предстоятеля владику Віталія (Кужеватова) та Митрополита Київського владику Віктора (Веряскіна). За результатами таємного голосування Собор постановив: на посаду Предстоятеля АПЦ на наступні 4 роки обрано Митрополита Московського Віталія (Кужеватова).
 
Наступним питанням порядку денного було обрання Митрополита Київського і всієї України. Учасниками Собору було висунуто двох кандидатів: митрополита Київського Віктора (Веряскіна) та єпископа Волинського і Галицького Олега (Ведмеденка). За результатами таємного голосування, собор постановив: на посаду Митрополита Київського і всієї України на наступні 4 роки обрано Єпископа Волинського і Галицького Олега (Ведмеденка).
 
Після оголошення результатів виборів Митрополит Віктор Веряскін звернувся до Собору з проханням про відрахування його за штат (на спокій). Питання було поставлене на голосування, результатом якого стало рішення Собору: відрахувати Митрополита Київського владику Віктора Веряскіна за штат (на спокій) зі збереженням титулу «Митрополита за штатом».
 
Наступним питанням порядку денного було упорядкування практики єпископських хіротоній. Розглянувши всі пропозиції, Собор вирішив встановити порядок здійснення єпископських хіротоній, при якому кандидат у єпископи повинен відповідати наступним обов'язковим умовам:
а) висування кандидата не менше ніж трьома громадами;
б) попереднє всебічне випробування кандидата;
в) згода Митрополита по нараді з усіма Єпископами Митрополії.
 
Завершився Собор духовенства і мирян Апостольської Православної Церкви спільною молитвою.
 
 
 
Опубліковано: 22.10.2013 | Рубрика: Новини | Переглядів: 1856
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Код *: